Ліктьовий суглоб

                Ліктьовий суглоб (articulatio cubiti) являє собою складне з’єднання, що складається з трьох суглобів, які об’єднані загальною суглобовою капсулою. Ліктьовий суглоб складають: плече-ліктьовий (art. humeroulnaris), плече-променевий (art. humeroradialis) та  проксимальний променево-ліктьовий (art. radioulnaris proximalis) суглоби (Мал. 1, 2).

Мал. 1. Ліктьовий суглоб (правий, вигляд спереду).

Мал. 2. Ліктьовий суглоб (правий, вигляд ззаду).

                Плече-ліктьовий суглоб утворений блоком плечової кістки та блоковою вирізкою ліктьової кістки з направляючим валиком. Заглиблення на блоці має гвинтовий нахил 3,6º досередини від проксимальної лінії. Фронтальна вісь суглоба також розташована не суворо у фронтальній площині, а має нахил близько 4º. Тому передпліччя при згинанні направляється до середини грудної клітини. Об’єм рухів в плечовому суглобі можливий до 140º.
                Плече-променевий суглоб формується з’єднанням голівки виростка плечової кістки та ямки на голівці променевої кістки. За формою це шароподібний суглоб, але рухи здійснюються лише тільки навколо двох вісей: у фронтальній – згинання та розгинання до 140º, у вертикальній – обертання на 120-140º. Рухи в сагітальній площині неможливі, тому що променева кістка з’єднана з ліктьовою.
                Проксимальний променево-ліктьовий суглоб має вигляд циліндра. Він утворений окружністю голівки променевої кістки та вирізкою на ліктьовій кістці. Можливе обертання у вертикальній осі променевої кістки при виконанні рухів назовні та досередини до 120-140º.
                Суглобова капсула на плечовій кістці прикріплена по краям суглобової поверхні. Особливістю є те, що ямка ліктьового виростка та вінцева ямка є заключними в порожнину суглоба. В цих ямках знаходиться й синовіальні вип’ячування капсули суглоба, де розміщується ліктьовий відросток при згинанні. Синовіальна сумка в ямках містить жирові подушки, численні складки та ворсинки. Внизу, тобто на променевій кістці, суглобова капсула (фіброзний шар) зростається з кільцевою зв’язкою, а синовіальний шар досягає шийки променевої кістки, зростається з окістям та забезпечує герметизацію капсули. На ліктьовій кістці капсула приростає по краю блокової вирізки (Мал. 3). При згинанні в ліктьовому суглобі в передній частині суглобової капсули з’являються складки, які повинні б були защемлюватися в суглобовій щілині, проте цього не виникає через натягання капсули плечовим м’язом (m. brachialis), який відтягує її при згинанні. При розгинанні капсулу відтягує ліктьовий м’яз (m. anconeus).

Мал. 3. Ліктьовий суглоб (правий, вигляд ззаду).

                Зв’язки. В ліктьовому суглобі є дві колатеральні зв’язки: ліктьова та променева (ligg. collateralia ulnare et radiale), які зрощуються з фіброзним шаром суглобової капсули. Тому на препараті ці зв’язки нечітко видні. Ліктьова зв’язка починається від внутрішнього виростка плечової кістки, потім віялоподібно розходяться та закріплюються по краям блокової вирізки (Мал. 1). Променева колатеральна зв’язка йде від зовнішнього виростка плечової кістки, на рівні шийки променевої кістки ділиться на передню та задню частини.  Обидві гілки охоплюють шийку променевої кістки та закріплюються до переднього та заднього країв променевої вирізки ліктьової кістки, утворюючи кільцеву зв’язку (lig. anulare radii) (Мал. 2). Зв’язки ліктьового суглоба сильно натягнуті та погано контуруються  на поверхні фіброзного шару суглобової капсули.