Переломи дистального відділу плечової кістки
Згідно класифікації АО переломи в дистальному відділі плечової кістки поділяють на поза суглобові, частково внутрішноьосуглобові і повні внутрішньосуглобові.
Внутрішньосуглобові переломи майже завжди лікуються оперативним шляхом. Ціллю оперативного лікування є анатомічна співставлення відламків, стабільна фіксація перелому для можливості забезпечення ранніх активних рухів в області пошкодженого суглобу з третього дня після операції.
Внутрішньосуглобові переломи дистального відділу плечової кістки являються складними в плані хірургічної техніки і потребують від хірурга відповідного досвіду.
Для остеосинтезу використовуються традиційні пластини і гвинти а також пластини з вугловою стабільністю, які забезбечуть кращу фіксацію при остеопорозно змінених кістках.
Використання стабільно-функціонального остеосинтезу для лікування даного виду переломів забезпечує можливість ранньої функції та досить сприятливий прогноз.

Можливі варіанти переломів в дистальному відділі плечової кістки (позасуглобові переломи).

Вивихи в ліктьовому суглобі
При вивихах в області ліктьового суглобу необхідно проводити невідкладне вправлення. Після цього накладається гіпсова пов’язка терміном в 4-6 тижнів. При рецидивах вивиху, вираженій нестабільності в області ліктьового суглобу необхідно проводити оперативне лікування.

Переломи проксимального відділу променевої та ліктьової кісток
Згідно класифікаці АО, переломи поділяються на позасуглобові, внутрішньосуглобові переломи однієї із кісток та внутрішньосуглобові переломи обох кісток передпліччя.
Переломи без зміщення лікуються консервативно. Накладається гіпсова пов’язка з подальшою іммобілізацію терміном в 4-6 тижнів.
Лікування переломів зі зміщенням проксимального відділу передпліччя як правило оперативне і полягає в досягненні анатомічної репозиції та забезпеченні стабільності для подальшої функції.

Переломи ліктьового паростка зі зміщенням і без.

Переломи кісток передпліччя
Згідно класифікації АО, переломи поділяють на прості переломи, переломи з клиновидним фрагментом та складні переломи.
Переломи без зміщення лікуються консервативно. Накладається гіпсова пов’язка з подальшою іммобілізацію терміном в 8-12 тижнів.
Переломи зі зміщенням необхідно лікувати тільки оперативним шляхом. Анатомічна репозиція, атравматичність техніки, стабільна фіксація і можливість ранньої функції приносять більш вигідні функціональні результати для пацієнта.
Для остеосинтезу використовуються прямі вузькі пластини і гвинти а також блоковані пластини, що забезпечують кращу фіксацію при остеопорозно змінених кістках і виключають можливість вторинного зміщення відламків.

Переломи дистального відділу променевої кістки
Згідно класифікації АО, переломи поділяють на позасуглобові, неповні внутрішньосуглобові та повні внутрішньосуглобові переломи.
Ціллю лікування переломів даного відділу є досягнення анатомічної репозиції та стабільної фіксації. Консервативне лікування проводять при стабільних переломах без зміщення чи простих нестабільних переломах, які вдається співставити після одномоментної закритої репозиції з подальшою іммобілізацією гіпсовою пов’язкою терміном в 6 тижнів. Усі інші переломи необхідно лікувати оперативним шляхом.
 Анатомічна репозиція, атравматичність техніки, стабільна фіксація і можливість ранньої функції приносять більш вигідні функціональні результати для пацієнта.

Перелом в типовому місці променевої кістки.

Варіанти переломів променевої кістки в типовому місці.

Захворювання в області ліктьового суглобу:

1. Латеральний епікондиліт

До латерального виростка плечової кістки прикріпляються сухожилки розгиначів пальців, променевий та ліктьовий розгинач зап’ястя.

1. Медіальний епікондиліт

До медіального виростка плечової кістки прикріпляються сухожилки променевого та ліктьового згинача зап’ястя, поверхневого згинача пальців, довгого згинача великого пальця.
Внаслідок надмірного функціонального перевантаження, травм та постійних мікротравм, в даних місцях може виникати запалення, що призводить до болю і порушення функції.
Лікування полягає в розвантаженні даного сегменту, адекватній протизапальній терапії. При вираженому больовому синдромі та при відсутності ефекту виконують блокади в область медіального чи латерального виростків.

1. Бурсит ліктьового паростка

Слизова сумка знаходиться під шкірою в місці прикріплення трьохголового м’язу плеча. Бурсит зустрічається у людей значної фізичної праці, що виникає внаслідок хронічного перенапруження трьохголового м’язу плеча. При бурситі стінки слизової сумки потовщуються, в її порожнині скопичується ексудат.
Лікування, як правило, консервативне. При рецидиві захворювання виконується тотальна бурсектомія, що полягає в повному видаленні слизової сумки.

Захворювання в області променево-запястного суглобу:

1. Стілоідіт променевої кістки, що виникає внаслідок запалення в місці прикріплення плече-променевого м’яза.
2. Стілоідіт ліктьової кістки або стенозуючий лігаментит п’ятого фіброзного каналу тильної поперечної зв’язки.

Лікування полягає в розвантаженні, знеболюючій та протизапальній терапії. При відсутності ефекту використовують блокади в область шиловидного відростку променевої чи ліктьової кісток.
3.Хвороба де Кервена – стеноз першого фіброзного каналу при асептичному запаленні сухожилків короткого розгинача та довгого відвідного м’язу першого пальця кисті. Виникає обмеження розгинання першого пальця.
Лікування, як правило, консервативне. При відсутності ефекту виконується оперативне лікування, що дозволяє відновити безболісні рухи першого пальця в повному обсязі.

1. Синдром карпального каналу – компресійна нейропатія серединного нерва, що виникає внаслідок гіпертрофії поперечної зв’язки долоні. Проявляється біллю та порушенням чутливості в першому, другому, третьому пальцях кисті.
2. Ульнарний синдром зап’ястя (Синдром Гуйона) – компресійна нейропатія долонної гілки ліктьового нерва. Проявляється біллю та порушення чутливості в області четвертого, п’ятого та частково третього пальців кисті.